Тема: М. Коцюбинський "Тіні забутих предків". Фольклорне тло твору. Образи й символи в повісті
Фольклорне тло повісті
|
Обряди і звичаї, творчість
|
Міфічні
істоти
|
Образи-символи
|
|
Добування вогню, вигнання вівців на
полонину, приготування будзу, обкурювання хати, молитва на Святвечір,
коломийка.
|
Арідник, чугайстир, щезник, нявка, відьма.
|
Вода, живий вогонь, ліс, трембіта.
|
Мова становить найсуттєвішу рису народу, його характеру,
світогляду, способу мислення і життя. Тому вживання місцевої лексики – це вкрай
необхідний засіб відображення колориту Гуцульщини, її духу. Дивна, часто
незрозуміла, лексика не заважає сприйняттю, вона заворожує, бере у полон
музикою слова
|
Образи-персонажі
|
Міфічні істоти
|
Образи-символи
|
|
Іван, Марічка,
Палагна
|
Чугайстер,
нявка, арідник, щезник
|
Ватра, сонце,
Черемош
|
Іван – розумний, чудний, міцний, задуманий, талановитий,
відданий, добрий господар, мовчазний, недужий, стомлений.
Марічка – добра, щира, довірлива, талановита, тендітна,
весела, ніжна, віддана, мрійлива.
Палагна – здорова, працьовита, дбайлива, красива, приземлена,
жорстока, хитра.
Юра – мольфар, сильний, палкий, могутній, недобрий,
жорстокий, підступний.
За гуцульськими переказами, Чугайстрин — білошерстий або
чорний велет, може мати від двох до семи метрів зросту, або ж такий високий, як
смерека, і схожий на ведмедя, однак не завмирає й не впадає у зимову сплячку,
не боїться холоду, має довгу бороду, сині очі, спить, звившись у клубок десь у
хащах, або в сухому листі чи хмизі. Походження назви „Чугайстер“ сучасні
дослідники пов'язують із чугою або чуганею — верхнім одягом лемків і гуцулів,
який тчуть так, що він має вигляд великої косматої шкури з довгою вовною. За
оповідями, Чугайстер надзвичайно швидкий, може випередити кобилу, причому на
двох ногах. У народній демонології Чугайстер — охоронець людини далеко від
дому: у лісі, на полонині. Він захисник пастухів і лісорубів. Чатує на Лісових
Дів (бісиць, опириць, нявок, блудниць), які відволікають горян, заманюють їх у
свої нетрі.
Нявка — жіночий дух рослинності, пов'язаний зі світом
Нави, тобто померлих (пор. навка, нявка). Ім'я Мавки утворено від „навь“
(Навка), що значить „утілення смерті“. Вони не мають тіла, не відзеркалюються у
воді, не мають тіні та спини, тому видно всі нутрощі. У Карпатах вірять, що це
душа померлої дівчини; мавки є польові, лісові, гірські; вони близькі до
русалок. Головна різниця полягає в тому, де який вид перебуває. Але мавка
відрізняється від русалки польової тим, що в неї ззаду в плечах все відкрито й
видно всю утробу, також і в хлопців-мавок. Мавки дуже веселі, живуть громадами,
танцюють надзвичайно довго й шалено; мають гарний тоненький голосочок, дуже
швидкі, невпинно бігають по горах та лісах; бояться лісовика, а в Карпатах —
гуцульські мавки — бояться чугайстера. Мавка, як і русалка, може жити з людьми
деякий час; вони люблять красу, волю, спів, понад усе люблять природу. Дерева
лісові вважають за сестер і братів. Вони прагнуть кохання, любові, краси.
1. Чий портрет подано у
наведеному фрагменті повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків":
"(Він) був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері
маслом, носив широкий черес і пишну кресаню."
1) Івана
2) Юри-мольфара
3) Миколи
Гутенюка
2. Чий портрет подано у
наведеному фрагменті повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків":
" (Вона) була з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом
й воластою шиєю. Правда, вона любила пишне лудіння, і немало десь піде грошей
на шовкові хустки та дорогі згарди. "?
1) Марічки
2) Палагни
3) Гафійки
4) Хими
3.Який обряд описується в
наведеному фрагменті повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків":
"Веселість все розпалилась. Робилось душно, люди пріли у кептарах, дихали
випаром поту, нудним чадом теплого воску та запахом трупа, що вже псувався. Всі
говорили вголос, наче забули, чого вони тут, оповідали свої пригоди і
реготались. Махали руками, гупали один одному в спину і моргали на
челядь."?
1) Сватання
2) Весілля
3) Заручини
4) Похорон
4.Авторкою яких фольклорних
творів була Марічка, героїня повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих
предків"?
1) Легенд
2) Коломийок
3) Казок
4) Загадок
5. Під час якого свята Іван,
герой повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" " з повною
вірою рикав...як корова, блеяв вівцею та ржав конем, аби велася худоба.
Обкурював ладаном хату й кошари, щоб одігнати звіра й відьом"?
1) На
Великдень
2) На
Теплого Олексія
3) На
Зелені свята
4) На
Святий вечір
6. Мати Іванова боялася його і
одвертала від нього очі, бо:
1) Іван
був дуже негарним
2) Іван
нагадував їй нелюбого чоловіка
3) хлопчик
ображав матір
4) син
був дуже хворобливим
5) думала,
що він бісове дитя
7. «Задуманий все, встромляв очі
кудись поза гори, наче видів, чого не бачили другі…» - таким ставав Іван, коли:
1) бачив
Марічку
2) згадував
батька
3) розмовляв
з матір’ю
4) бував
у церкві
5) грав
на флоярі
8. Від Миколи Іван почув історію
про:
1) Олексу
Довбуша
2) Прометея,
який подарував людям вогонь
3) створення
світу
4) кінець
світу
5) золоте
руно
9. Палагна пішла ворожити на
Теплого Юрія, щоб
1) помститися
відьмі Хіврі
2) причарувати
мольфара Юру
3) Іван
забув Марічку
4) завагітніти
5) примножити
своє добро
10. Дізнавшись про смерть
Марічки, Іван
1) почав
страшно пити
2) одружився
3) хотів
накласти на себе руки
4) пішов
у монастир
5) зник
на 6 років
11. Похорони Івана закінчилися
1) бійкою
чоловіків
2) загальною
тугою за Іваном
3) недугою
Палагни
4) забавою
і веселощами
5) службою
у церкві
12. Які художні засоби
використано в уривку повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»: «Іван
слухав тоненький дівочий голос і думав, що вона давно вже засіяла гори
співанками своїми, що їх співають ліси й сіножаті, груні й полонини, дзвонять
потоки і виспівує сонце...»
1) Епітети,
метафори;
2) епітети,
гіперболи;
3) порівняння,
антитеза;
4) метафори,
фразеологізми.
13. Хто був виконавцем ролі Івана
у фільмі "Тіні забутих предків”?
1) С.Параджанов
2) І.Миколайчук
3) Ю.
Іллєнко
4) Г.
Якутович
14. Яке лексичне значення має
діалектизм плай
1)
гірська стежка
2)
чаклун, чародій
3)
шкіряний пояс
4)
водоспад
Комментариев нет:
Отправить комментарий