Тема: Норми узгодження числівників з іменниками. Правопис числівників
Числівник - це самостійна частина мови, що означає
кількість і порядок предметів при лічбі
Інше визначення числівника:
Числівник - це частина мови, що означає абстрактно-математичне
число або певну кількість однорідних предметів чи порядок предметів при лічбі
Розряди числівників
|
кількісні виражають кількісну характеристику
|
порядкові означають
порядок
|
|
|
|
предметів
|
предметів при лічбі
|
|
|
(відповідають на запитання скільки?)
|
(відповідають на запитання котрий?)
|
|
|
До кількісних числівників належать:
|
третій, п’ятий, шістдесят
сьомий,
|
|
*
|
власне кількісні (один, двадцять три,
|
тисяча двісті дев’яносто восьмий
|
|
сто сорок сім)
|
|
|
|
* неозначено-кількісні (декілька,
|
|
|
|
кільканадцять, кількадесят)
|
|
|
|
*
|
збірні (двоє, десятеро, тридцятеро)
|
|
|
*
|
дробові (дві шостих, сім десятих)
|
|
Неозначено-кількісні і збірні числівники офіційно-діловому
стилю не властиві.
У ділових паперах цифрова інформація записується у
вигляді цифр:
|
традиційна система запису цифрової
|
нова система запису цифрової інформації
|
|
|
інформації
|
||
|
|
||
|
з використанням римських, арабських цифр
|
з використанням лише арабських цифр
|
Якщо перша
частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина
приєднується через дефіс:
52-мільйонний - п’ятдесятидвохмільйонний
13-поверховий - тринадцятиповерховий
76-процентний - сімдесятишестипроцентний
350-квартирний -трьохсотп’ятдесятиквартирний
150-річчя - стоп’ятдесятиріччя
Літери
дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 8-й,
9-ї, 14-му, 19-го, 10-му, 90-х (наприклад 8-й поверх, з 10-ї ранку, 26-го
березня, на 110-му кілометрі, на початку 90-х років).
Якщо
закінчення числівника позначається однією літерою, то до цифри допи-сується
лише закінчення (від основи літери не відриваються): перша - 1-а,
друга
-2-а,
третю
- 3-тю.
До римських
цифр літери не дописуються: І квартал, у ІІ кварталі, з
XV сто-річчя, але римська нумерація останнім часом не широко
використовується.
В
обліково-фінансових документах після цифри (або перед нею)
у дужках пишеться числівник. Наприклад: 160 (сто шістдесят) гривень;
сто
шістдесят
(160) гривень.
Особливості відмінювання числівників
Числівник характеризується великою системою відмінкових
парадигм. Кількісні
числівники
змінюються за відмінками, а порядкові - за відмінками, родами і числами.
У
системі кількісних числівників
можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного -
знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато,
мало,
чимало,
немало)
та окремі дробові числівники
(півтора,
півтори,
півтораста).
В інших відмінках числівники півтора, півтори,
півтораста
не змінюються; усі
збірні числівники, крім числівника обоє, переходять на систему відмінювання власне
кількісних числівників.
Власне кількісні і дробові числівники виступають у формах усіх відмінків.
Виділяють кілька типів їх відмінювання.
1. Числівники
один,
одна,
одно
(одне)
відмінюються, як займенники той, та, те.
|
Н.
|
один, одно (одне)
|
одна
|
одні
|
|
Р.
|
одного
|
однієї (одної)
|
одних
|
|
Д.
|
одному
|
одній
|
одним
|
|
З.
|
як Н.
або Р.
|
одну
|
як Н. або Р.
|
|
О.
|
одним
|
однією,
одною
|
одними
|
|
М.
|
на
одному
|
на
одній
|
на
одних
|
|
|
(на
однім)
|
|
|
2.
Числівники два, три, чотири у непрямих
відмінках мають однакові закін-чення (крім знахідного й орудного відмінків):
|
Н.
|
два, дві
|
три
|
чотири
|
|
Р.
|
двох
|
трьох
|
чотирьох
|
|
Д.
|
двом
|
трьом
|
чотирьом
|
|
З.
|
як Н.
або Р.
|
як Н.
або Р.
|
як Н.
або Р.
|
|
О.
|
двома
|
трьома
|
чотирма
|
|
М.
|
(на) двох
|
(на) трьох
|
(на) чотирьох
|
3.
Числівники від п’яти
до тридцяти,
а також від п’ятдесяти до вісімдесяти становлять один тип
відмінювання, причому в складних числівниках змінюється тільки друга частина:
|
Н.
|
п’ять
|
сім
|
одинадцять
|
|
Р.
|
п’яти
|
семи
|
одинадцяти
|
|
|
(п’ятьох)
|
(сімох)
|
(одинадцятьох)
|
|
Д.
|
п’яти
|
семи
|
одинадцяти
|
|
|
(п’ятьом)
|
(сімом)
|
(одинадцятьом)
|
|
З.
|
п’ять
|
сім
|
одинадцять
|
|
|
(п’ятьох)
|
(сімох)
|
(одинадцятьох)
|
|
О.
|
п’ятьма
|
сьома
|
одинадцятьма
|
|
|
(п’ятьома)
|
(сімома)
|
(одинадцятьома)
|
|
(на) п’яти
|
(на) семи
|
(на) одинадцяти
|
|
|
|
(п’ятьох)
|
(сімох)
|
(одинадцятьох)
|
|
Н.
|
вісімдесят
|
|
|
|
Р.
|
вісімдесяти
(вісімдесятьох)
|
|
|
|
Д.
|
вісімдесяти
(вісімдесятьом)
|
|
|
|
З.
|
вісімдесят
(вісімдесятьох)
|
|
|
|
О.
|
вісімдесятьма
(вісімдесятьома)
|
|
|
|
М.
|
(на) вісімдесяти
(вісімдесятьох)
|
|
|
4.
Числівники сорок, дев’яносто,
сто
у непрямих відмінках мають флексію (закінчення) - а:
|
Н.
|
сорок
|
дев’яносто
|
сто
|
|
Р.
|
сорока
|
дев’яноста
|
ста
|
|
Д.
|
сорока
|
дев’яноста
|
ста
|
|
З.
|
як Н.
або Р.
|
як Н.
або Р.
|
як Н. або Р.
|
|
О.
|
сорока
|
дев’яноста
|
ста
|
|
М.
|
(на) сорока
|
(на) дев’яноста
|
(на) ста
|
5.
Складні назви сотень двісті,
триста
...
дев’ятсот
змінюються в обох частинах:
Н. двісті
Р. двохсот
Д. двомстам
З. як Н. або Р.
О. двомастами
М. (на) двохстах
6. Числівники
тисяча,
мільйон,
мільярд,
нуль
відмінюються як іменники в
однині.
7.
Дробові числівники відмінюються в
обох частинах: чисельникове слово змінюється як кількісний числівник, а
знаменникове - як порядковий номер: одна друга, одної другої, одній другій,
одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій, одну другу, однією (одною)
другою, (на) одній другій.
8. З усіх
збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє,
що змінюється як числівник два:
обоє,
обох,
обом,
обох
і обоє, обома, (на) обох.
За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні
числівники кілька, декілька, багато, небагато, якщо
вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що
підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням,
багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.
У складених кількісних числівників відмінюється кожне слово: сто п’ятдесят
вісім,
ста п’ятдесяти восьми (вісьмох), ста п’ятдесяти восьми (вісьмом) і т.д.
Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами
і числами. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово.
|
Н.
|
третій (третє)
|
третя
|
|
Р.
|
третього
|
третьої
|
|
Д.
|
третьому
|
третій
|
О. третім третьою
М. (на) третьому третій
У назвах дати
іменник при числівнику
ставиться в родовому
відмінку:
вісімнадцятого січня, перед двадцять четвертим лютого.
У
діловій сфері не використовуються
паралельні й розмовні форми на позначення часу, тому не вживається для цього
прийменник у (в).
|
Розмовні
форми
|
Нормативні
форми
|
|
Засідання відбудеться пів на шосту (до
|
Засідання відбудеться о 17.30 (о 17 год 30 хв)
|
|
шостої
вечора)
|
|
|
За
чверть до 9 ранку всі зібралися
|
О 8.45
(о 8 год 45 хв) усі зібралися
|
|
Переговори
завершилися в 14 дня
|
Переговори
завершилися о 14.00 (о 14 год)
|
|
Початок
роботи конференції у 5 годин
|
Початок
роботи конференції о 17.00 (о 17 год)
|
Називаючи точний час, треба пам’ятати,
що вживається прийменник о (об) (Прийду о 10 годині або Прийду об 11 годині); до 30 хвилин
- двадцять
на десяту (годину); після 30 хвилин - за
десять чотирнадцята (година). У певному контексті прийменник на
вказує на приблизність (Прийду на 10 годину).
|
Розмовний
варіант
|
Нормативний
варіант
|
|
Пів дев’ятої
години
|
Пів на
дев’яту (годину)
|
|
Двадцять
(хвилин) п’яту (години)
|
Двадцять
(хвилин) на п’яту (годину)
|
|
Без п’ятнадцяти
(хвилин) дві (години)
|
За п’ятнадцять
(хвилин) друга (година)
|
|
Зараз
дванадцять (12) годин
|
Зараз
дванадцята година (або 12.00)
|
|
Буду
відсутній до п’ятнадцяти (годин)
|
Буду
відсутній до п’ятнадцятої (години)
|
|
Зателефонуйте
після дванадцяти (годин)
|
Зателефонуйте
після дванадцятої (години)
|
Сполучення числівників з
іменниками
|
Правило
|
Приклад
|
|
Один узгоджується
з іменником у роді, числі, відмінку
|
один рік, одна година, одне
|
|
|
правило
|
|
Кількісний іменник раз у
сполученні з числівником та
|
три з половиною рази
|
|
іменником
половина має форму рази
|
|
|
Якщо
цей дробовий числівник виражений десятковим
|
три й п’ять десятих раза
|
|
дробом,
то раз має форму Р. відмінка
|
|
|
Два має дві форми роду
|
два дні, дві квартири
|
|
Два, три, чотири, обидва сполучаються
з іменником в
|
два плани, три зміни, чотири
|
|
Н.в. мн.
|
накази
|
|
Якщо іменник вказує на приблизність і стоїть перед
|
років три, днів чотири,
|
|
числівником,
то перед два, три, чотири він
ставиться в Р.
|
тижнів два
|
|
відмінку
множини
|
|
|
При сполученні із цими числівниками іменників із
|
три громадянина, тридцять
|
|
суфіксом
-ин-, який зникає у формах множини, останні
|
два харків’янина
|
|
набувають
форми Р.в.
|
|
|
У непрямих відмінках числівники два,
три, чотири,
|
два старі (старих) плани
|
|
обидва узгоджуються з іменниками. Означення може бути
|
|
|
|
|
|
П’ять і далі
вимагають від іменника форму Р.в. мн.
|
шість працівників, сто сорок
|
|
|
сторінок
|
|
У непрямих відмінках
числівники узгоджуються з
|
двадцяти шести слухачів
|
|
іменниками
|
|
|
Сотня, десяток, дюжина, копа, пара, сила, маса, юрба,
|
сотня козаків
|
|
табун сполучаються з іменником в Р.в. мн.
|
|
|
Тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменника форму
|
мільйон чоловіків, мільйона
|
|
Р.в. мн. у всіх формах
|
чоловіків
|
|
Половина, третина, чверть вимагають від іменника
|
половина групи, чверть плану
|
|
форму Р.в. одн. і мн.
|
|
|
Неозначено-кількісні, збірні вимагають від іменника
|
декілька хвилин
|
|
форму Р.в.
мн.
|
|
|
Дробові числівники вимагають від іменника форму Р.в. одн.
|
дві третини часу
|
|
У мішаних дробах, що
включають у себе елемент з
|
два з половиною кілометри
|
|
половиною,
з чвертю, характер керування визначається
|
|
|
числівником, який виражає цілу частину
|
|
|
Півтора, півтори, півтораста сполучаються з Р.в.
одн.
|
півтора метра, півтори
|
|
|
години
|
|
Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у
|
шостий ряд, восьмого числа
|
|
роді,
числі, відмінку
|
|
|
Керування складених
числівників визначається останнім
|
двадцять шість слухачів
|
|
словом
|
|
Збірні числівники, які
рідко функціонують в усному мовленні, поєднуються
з такими іменниками:
|
З іменниками чоловічого роду
на
|
двоє киян, троє слухачів,
четверо коней,
|
|
означення осіб, тварин і птахів
|
п’ятеро
птахів
|
|
З іменниками середнього роду
|
троє вікон, двоє відер (паралельні
форми три
|
|
|
вікна, два відра), двоє телят, четверо лошат
|
|
З іменниками, що вживаються
лише у
|
двоє ножиць, троє воріт,
четверо окулярів
|
|
множині
|
двоє дверей, троє селян, четверо голубів
|
|
Після збірних числівників (крім
обидва)
|
двох слухачів, двом слухачам
|
|
іменник стоїть у Р. в. множини
|
|
|
Після збірних числівників обидва, обидві
|
обидва хлопці, обидві сестри
|
|
іменник ставиться в Н.в. мн.
|
|
|
У непрямих відмінках іменник
і числівник
|
обом сестрам, обома сестрами
|
|
стоять
в одному відмінку
|
|
Числівники
як компоненти складних іменників
і
прикметників
|
Числівник один у складних словах має форму
|
одногрупник, однолюб
|
|
одно-
|
|
|
Дво-, три-, чотири- виступають у словах, другий
|
двокімнатний, триповерховий,
|
|
компонент яких починається на приголосний
|
чотиритомний
|
|
Двох-, трьох-, чотирьох- сполучаються з
|
двохелементний, трьохактний
|
|
основами, що починаються на голосний
|
|
|
Форми родового відмінка
вживаються у
|
двохтисячний, трьохтисячний,
|
|
прикметниках, що закінчуються на -тисячний, -
|
шестимільйонний,
двохмільярдний,
|
|
трьохтисячоріччя,
|
|
|
компонентом яких є складений числівник
|
тридцятип’ятирічний
|
|
Числівники п’ять - десять, числівники
на -дцять
|
семигодинний, восьмилітровий,
|
|
і -десят у
складі іменників і прикметників мають
|
двадцятиметровий,
|
|
форму родового відмінка (із закінченням -и)
|
шістдесятиметровий
|
|
Числівники дев’яносто, сто в складних словах
|
сторічний, дев’яностометровий
|
|
зберігають
форму Н.в.
|
|
|
Числівники сорок, двісті - дев’ятсот виступають
|
сорокаріччя, трьохсотлітній
|
|
у
складних словах у формі Р.в.
|
|
|
Числівник тисяча входить до
складу іменників і
|
тисячолітній
|
|
прикметників
у формі тисячо-
|
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий