Група ОТН - 8 Українська література (урок 1)

Тема: Павло Тичина - найбільший модерніст 20-х рр ХХ ст. Феномен "кларнетизму"

Хронологічна таблиця життя і творочості Тичини Павла
(1891-1967)

Дата
Подія
23 січня 1891
Народився у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти». Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування.
1900-1907
Навчався в Чернігівському духовному училищі.
1906
«Сине небо закрилося…»
1907-1913
Навчався в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада».
1912
«Ви знаєте, як липа шелестить»
1913-1914
Працював у редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро.Тичина опублікував три оповідання — «Спокуса»,«Богословіє»,«На ріках вавілонських».
1916-1917
Помічник хормейстера в українському театрі М.К.Садовського.
1918
Закінчив першу свою книгу поезій «Сонячні кларнети»
1920
Подорожував із капелою К.Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. «Замість сонетів і октав».Збірка «Плуг».
1921
«В космічному оркестрі»
1923-1934
Співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої Спілки пролетарських письменників України «Гарт».Поема-симфонія (чи віршована трагедія) «Сковорода».Тичина створює поему «Прометей».
1924
«Вітер з України»
1926
Взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ.
1929
Дійсний член Академії наук Української РСР
1931
Збірка «Чернігів»
1936-1939
Очолює Інститут літератури АН УРСР.
1938
«Чуття єдиної родини», «Пісня молодості».
1941
Лауреат Державної премії СРСР. «Сталь і ніжність».«Ми йдемо на бій».
1942
«Перемагать і жить!», «Тебе ми знищим — чорт з тобою».
1943
«День настане»
1943-1948
Міністр освіти УРСР.
1947
Член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології.
1949
«Живи, живи, красуйся!», «І рости, і діяти»
1953
«Могутність нам дана»
1953-1959
Голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей ВР УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.
1954
«На Переяславській Раді»
1957
«Ми свідомість людства»
1958
«Дружбою ми здружені»
1959
«До молоді мій чистий голос»
1960
«Батьківщині могутній», «Зростай, пречудовий світе»
1961
«Комунізму далі видні»
1962
Лауреат Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка
1963
«Тополі арфи гнуть»
1964
«Срібної ночі»
1967
Отримав звання Герой Соціалістичної Праці.
16 вересня 1967
Помер в Києві. Похований П.Г.Тичина на Байковому кладовищі.


Твори

Поезія

Поетичні збірки й окремі цикли творів

  • «Сонячні кларнети» (1918)
  • «Плуг» (1920)
  • «Замісць сонетів і октав» (1920; цикл віршів у прозі, написаний ймовірно у 1918)
  • «Живем комуною» (цикл ритмізованої прози, 1920)
  • «З мого щоденника» (цикл ритмізованої прози)
  • «В космічному оркестрі» (1921)
  • «Вітер з України» (1924)
  • «Кримський цикл» (цикл поезій, 1920-ті)
  • «Чернігів» (1931)
  • «Партія веде» (1934)
  • «Ку-ку» (1934)
  • «Чуття єдиної родини» (1938)
  • «Пісня молодості» (1938)
  • «Сталь і ніжність» (1941)
  • «Ми йдемо на бій» (1941)
  • «Перемагать і жить» (1942)
  • «Тебе ми знищим — чорт з тобою» (1942)
  • «День настане» (1943)
  • «І рости, і діяти» (1949)
  • «Живи, живи, красуйся!» (1949)
  • «Могутність нам дана» (1953)
  • «На Переяславській Раді» (1954)
  • «Ми — свідомість людства» (1957)
  • «Дружбою ми здружені» (1958)
  • «До молоді мій чистий голос» (1959)
  • «Батьківщині могутній» (1960)
  • «Зростай, пречудовний світе» (1960)
  • «Комунізму далі видні» (1961)
  • «Тополі арфи гнуть» (1963)
  • «Срібної ночі» (1964)
  • «Вірші» (1968)
  • «В серці у моїм…» (1970; переважно ранні позазбіркові або неопубліковані вірші)

Поеми

Близько п'ятнадцяти поем, частина з них незакінчені або частково втрачені
  • «Сковорода» поема-симфонія, незавершена
  • «Прометей», 1923
  • «Серафима Морачевська», незавершена
  • «Шабля Котовського»
  • «Шевченко і Чернишевський»
  • «Похорон друга», 1943

Художня проза

Оповідання:
  • «Спокуса», 1913
  • «Богословіє», 1913
  • «На ріках вавілонських», 1913
  • << Богословіє>>, 1913

Публіцистика

  • Книга публіцистики «Творча сила народу», 1943

Переклади

Тичина самотужки досконало опанував майже двадцять іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську.
Дав з них цінні поетичні переклади. Весь той світ пізнання гармонійно вливався у творчість і доповнював поетичний геній Павла Тичини. Збереглися переклади Павла Тичини на українську мову з сорока мов світу.
Крім поезії, Тичина робив численні переклади (Олександр Пушкін, Євген Абрамович Баратинський, Олександр Блок, Микола Тихонов, Микола Ушаков, Янка Купала, Якуб Колас, «Давид Сасунський», О. Ованесян, О. Туманян, Акоп Акопян, Ілля Чавчавадзе, А. Церетелі, К. Донелайтіс, С. Неріс, А. Венцлова, I. Вазов, Христо Ботев, Л. Стоянов, Нікул Еркай та ін.).
Помітне місце серед них посідають також публіцистика, літературознавча есеїстика (книжки «Магістралями життя», «В армії великого стратега», посмертно видані «З минулого — в майбутнє», «Читаю, думаю, нотую») і досить об'ємні матеріали щоденниково-мемуарного характеру (видання 1981 року «З щоденникових записів» та інші).
В творчому доробку Тичини також переклади оперних лібрето, зокрема опер «Лоенгрін» Ріхарда Вагнера, «Князь Ігор» Олександра Бородіна, фрагменти до опери «Ніч перед Різдвом» Миколи Римського-Корсакова тощо

Відзнаки




2. Робота зі словником літературознавчих термінів

Вітаїзм також — віталізм (від лат. vitalis— життєвий). Стильова течія початку XX ст., проявилася в кількох модерністських напрямах (неороман­тизм, футуризм, експресіонізм). Головна ознака — відтворення безперерв­ного потоку життя, погляд на людину як на біологічну істоту. Джерело вітаїзму — учення Ф. Ніцше про «діонісійське» (темне, інстинктивне) начало культури. В. українській літературі вітаїзм також стверджував життєвість, незнигценність нації. Представлений творами М. Хвильового, Є. Маланюка, О. Ольжича, У. Самчука.

Експресіонізм (від франц. ехрressіоп — вираження, виразність) — літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку XX століття. Основний творчий принцип експресіо­нізму — відображення загостреного суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реак­цію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку XX ст.
Визначальні риси експресіонізму:
  • зацікавленість глибинними психічними процесами;
  • заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;
  • оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;
  • суб’єктивізм і зацікавленість громадянською темою.
В український літературі експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Класичний експресіонізм утвердив Осип Туринський повістю «Поза меж­ами болю». У стильову течію експресіонізму частково вписується творчість Миколи Куліша («97»), частково — Миколи Бажана (збірка «17-й патруль»), а особливо проза Миколи Хвильового (зокрема твір «Я (Романтика)»), Івана Дніпровського, Юрія Липи, Тодося Осьмачки.



Кларнетизм — світоглядно-естетична концепція Павла Тичини, уні­кально виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асо­нанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо.
Термін, запропонований Ю. Лавріненком та В. Баркою для позначення стильової якості синтетичної лірики раннього П. Тичини й походить від назви його збірки «Сонячні кларнети» (1918). Кларнетизм указує на «активно рене­сансну одушевленість життя» (Ю. Лавріненко). Синтетичне мислення схиль­ного до «кольорового слуху» та «слухового кольору» П. Тичини («Арфами, арфами...», «Гаї шумлять...», «Пастелі» та ін.) зумовлювало одночасну «ма­льовничу музичність» і «музичну мальовничість» його лірики. Водночас клар­нетизм виявився містком, що перекидався від ідейно-естетичних, почасти врізнобіч спрямованих пошуків попередніх поколінь до синтетичного типу мислення, що не вкладалося в жодну стильову течію. Так, органічний для П. Тичини символізм переплітався з елементами авангардизму, імпресіо­нізму, імажинізму, про що поет писав у щоденнику, а разом з тим — і нео­романтизму, неореалізму та необароко. Вплив тичининського кларнетизму на українську літературу XX ст. виявився одним із визначальних.

Ознаки кларнетизму

·       Філософія абсолютного добра

·         За абсолют визнається музика. Рух кожного небесного тіла супроводжується тертям, а кожне тертя — звук. Кожна планета має свій звук, а оскільки Всесвіт перебуває у вічному русі, відбувається постійна космогонія

·         Ліричним суб’єктом кларнетичної поезії є людина з дитячою психологією, яка відкидає ratio, віддаючи перевагу емоціям

·         Принцип «оберненої лійки», коли спостерігається невідповідність обсягу вражень, смислів і перекладення цих вражень у слова, тобто за допомогою кількох слів поет може викликати в реципієнта значну кількість вражень

·         Синестезія
  
4     3. Дайте письмову відповідь на запитання

    1.      Де народився П.Тичина?
    2.      Коли П.Тичина був міністром освіти України?
    3.      Як називається перша збірка творів П.Тичини?
    4.      Кларнитизм –це
    5.      Які види лірики поєднані в поезії «Ви знаєте, як липа шелестить…»?
    6.      Провідний мотив вірша «Арфами,арфами…»-це…?
    7.      До якого виду лірики належить поезія «О,панно Інно…»?
    8.      Які художні засоби подані в рядках: Арфами,арфами-золотими ,голосними обізвалися гаї Самодзвонними...
    9.      Провідний мотив вірша «Ви знаєте, як липа шелестить…»?
  10.  Яким віршовим розміром написана поезія «О,панно Інно…»?.
  11.  Чому присвячено вірш «Пам’яті тридцяти »?
       12. Символізм-це  




Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)