Тема: Особливості кличного відмінку
Кличний відмінок (вокатив) існує в усіх слов’янських мовах. У російській він затратився (винятки — Господи, Боже) й замінюється формою називного відмінка. У багатьох граматиках української мови, навіть найдавніших, його фіксують у системі відмінків, але у граматиках, виданих у радянський час, кличний відмінок усунули; визнавали, що існує лише певна форма. Таким чином, система відмінків української та російської мов ставала однаковою. І цілком справедливо дорікав М. Рильський: «Сахаються в нас також і кличного відмінка, що становить одну з особливостей української мови».
Закінчення іменників у кличному відмінку
Відміна
|
Закінчення
|
Приклади
|
І відміна
однини
|
уживаються закінчення -о, -е, -є, -ю.
о мають іменники твердої групи
|
дружино, Ганно, книжко, сестро
|
е мають іменники м’якої та мішаної груп, є — іменники м’якої групи після голосного та апострофа
|
воле, Катре, робітнице; душе, круче; Маріє, мріє, сім’є, а також Ілле.
| |
ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи
|
бабусю, Галю, доню, матусю, тітусю
| |
Увага! У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Ганно Іванівно, Маріє Василівно
| ||
І відміна
множини
|
мають форму, однакову з Н. в.
|
баби, дочки, жінки, робітниці.
|
ІІ відміна
однини
|
закінчення -у мають іменники твердої групи
|
Джеку, погоничу, товаришу, слухачу, також діду, сину, тату
|
закінчення -ю мають іменники м’якої групи
|
Грицю, краю, лікарю, місяцю, пролетарю, розмаю, ясеню
| |
ІІ відміна
множини
|
мають форму, однакову з називним
|
брати, робітники; діячі, краї, товариші, пролетарі, моря, села
|
Увага! Закінчення -е мають безсуфіксні іменники твердої групи, іменники м’якої групи із суфіксом -ець та деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні назви з основою на р, ж: Богдане, голубе, друже, козаче, орле, Петре, соколе, Степане, чумаче, молодче, хлопче, гусляре, Довбуше, маляре, стороже, тесляре, школяре.
Увага! Прізвища прикметникового походження на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), як Глібов, Королів, Пушкін, Романишин, Тютчев, Чапаєв, Щоголів, при звертанні мають як форму називного, так і форму кличного відмінка: Глібов і Глібове та ін.
Увага! Географічні назви, до складу яких входять зазначені суфікси, мають у кличному відмінку закінчення -е: Києве, Лебедине, Львове.
| ||
Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант).
Примітка 2. У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: брате Петре, друже Грицю, колего Степане, пані Катерино, товаришу Віталію.
Примітка 3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Іваничук, добродійко Скирда, товаришу Гончар.
Примітка 4. У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Хомичу, Галино Іллівно, Маріє Василівно, Петре Кузьмичу, Ярославе Андрійовичу.
| ||
В українській мові кличний відмінок утворюють усі іменники першої, другої та третьої відмін в однині. У множині кличний відмінок дорівнює називному відмінкові. Рідше утворюється кличний відмінок від іменників третьої відміни, бо це переважно назви предметів, до яких ніхто не звертається, хоч і тут існує ця форма із закінченням - е: юносте, смерте, ноче.
Форми кличного відмінка дуже давні: вони засвідчені в народній творчості, у творах нашого письменства. Таку форму мають імена: Петре, Іване, Васильку, Галю, Зоню, Марусю, Оксано; назви людей: батьку, брате, доню, сину, сусідко, пане, козаче, панове-козацтво; назви тварин: вовчику, коню, лисичко, зозуленько, півнику, котику-мурчику; назви явищ природи, предметів, які персоніфікуються, тобто до них можна «звертатися»: темний гаю, тихенький Дунаю, земле рідна, краю дорогий, зоре вечірняя, Дніпре широкий. Обов’язковою є форма кличного відмінка при звертанні на ім’я та по батькові: Іване Михайловичу, Оксано Данилівно, хоч, зауважимо, що чимало українців не визнає звертання на ім’я та по батькові.
Особливості творення імен по батькові
Творення чоловічих імен по батькові
|
Творення жіночих імен по батькові
|
Чоловічі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -ович: Михайло — Михайлович, Василь — Васильович, Юрій — Юрійович, Ігор — Ігорович
|
Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -івн (а):
Михайло — Михайлівна, Юрій — Юріівна (Юрій+івна), Георгій — Георгіївна, Ілля — Іллівна, Кузьма — Кузьмівна
|
Кілька чоловічих імен по батькові творяться за допомогою суфікса -ич: Лука — Лукич (і Лукович), Сава — Савич (і Савович), Кузьма — Кузьмич (і Кузьмович), Хома — Хомич (і Хомович), Яків — Якович, Ілля — Ілліч
| |
Як виняток, в імені Григорій при творенні імені по батькові відпадає ій — Григорович, а до основи імені Микола додаємо ай — Миколайович (і рідко — Миколович)
|
З відхиленням від цього правила творяться лише такі імена по батькові: Яків — Яківна, Григорій — Григорівна, Микола — Миколаївна (і рідко — Миколівна)
|
Наприклад, неприродним для української мови вважала його Леся Українка. Українська мова впродовж багатовікового життя витворила великий арсенал мовних засобів для звертань, здатних задовольняти найвибагливіші естетичні смаки.
При іменнику у формі кличного відмінка можуть бути прикметники, займенники, вигуки, непоширені і поширені прикладки. Згадаймо рядки Шевченкових творів:
Прилітай же, мій соколе,
Мій голубе сизий!
О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся...
А ти, моя Україно, безталанна вдово,
Я до тебе літатиму з хмари на розмову.
Чи спиш, чи чуєш, брате Луже?
Хортице-сестро...
Лети ж, моя думо, моя люба муко!
Петрусю! Друже мій єдиний!
Моє ти серце!
Форма кличного відмінка, яку використовують, звертаючись до когось, посилює стилістичні функції звертань, надає їм української національної специфіки і колоритності.
У побутовому мовленні багатьох українців кличний відмінок зникає. Часто чуємо: «Мама, скажи», «Василь, підійди», «Славік, подай», «Люда, напиши» та ін. Форма кличного відмінка — дуже органічна для граматичної системи української мови, тому звертаймося грамотно: дорогий друже, сестро, пане директоре, пане полковнику, шановний ювіляре, Наталю, Іване Івановичу, Оксано Тарасівно, добродію, добродійко..
1. Поставте іменники у форму кличного відмінка.
Бабуся, син, мрія, місяць, Олексій, учень, гість, Анастасія, радість, учитель, велетень, Устим, Віталій, читач, солдат, знавець, Микола, Ярослав, край, дідусь.
2. Від поданих імен утворіть і запишіть чоловічі та жіночі імена по батькові. Виділіть суфікси.
Адріан, Амвросій, Богдан, Вадим, Василь, Владилен, Георгій, Гордій, Дмитро, Зіновій, Ілля, Лев, Назар, Оксентій, Самійло, Сильвестр, Терентій, Феодосій, Юліан, Ян.
3. Виконайте тестові завдання.
1. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Анатоліївна;
Б Євгенівна;
В Спиридонівна;
Г Аркадієвна;
Д Григорівна.
2. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Олексіївна, Лукович;
Б Віталіївна, Павлович;
В Львівна, Григорович;
Г Адамівна, Аркадійович;
Д Хомівна, Андрієвич.
3. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Романівна, Лукич;
Б Савівна, В’ячеславович;
В Олексіївна, Олегович;
Г Іллінічна, Тарасович;
Д Василівна, Свиридович.
4. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Юр’ївна, Остапович;
Б Валеріївна, Савович;
В Миколівна, Назарович;
Г Ярославівна, Кузьмич;
Д Іванівна, Антонович.
5. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Федорівна, Зиновійович;
Б Дмитрівна, Григорійович;
В Ільківна, Валер’янович;
Г Миколаївна, Богданович;
Д Геннадїївна, Семенович.
6. Форму кличного відмінка утворено неправильно в рядку:
А Грицьку;
Б Володю;
В Захару;
Г Олексо;
Д Матвію.
7. Форму кличного відмінка утворено неправильно в рядку:
А Олю, Наталко;
Б Маріє, Назаре;
В Миколе, Петре;
Г Андрію, Саво;
Д Павле, Насте.
8. Форму кличного відмінка утворено неправильно в рядку:
А Мар’яно Остапівно;
Б Саво Григоровичу;
В Лідіє Станіславівно;
Г Олесю Володимирівно;
Д Василе Карповичу.
9. Граматично правильний початок листа в рядку:
А Високоповажний пане Зиновіє!
Б Дорогий мій синку Олег!
В Шановна пані Станіславе!
Г Люба сестричко Валерію!
Д Вельмишановний добродію Андріє!
10. Помилку допущено в рядку:
А подарувати Заставецькій Ірині Олегівні;
Б побачити Завербного Миколу Луковича;
В створити для Пашук Ярослави Іллівни;
Г заступитися за Запорожця Івана Савича;
Д танцювати з Мусак Марком Гнатовичем.
Комментариев нет:
Отправить комментарий