Урок № 14
Тема: Складні випадки відмінювання іменників. Закінчення іменників І відміни в орудному відмінку
Поділ на відміни
За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.
I відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя; голова, сирота, убивця.
II відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та із закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;
б) іменники середн. роду із закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання; також іменники всіх родів із суфіксами згрубілості -ищ-е, -иськ-о: вітрище (від вітер), дівчисько (від дівча), свекрушисько (від свекруха).
III відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.
IV відміна: іменники середн. роду:
а) із закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат-, -ят-: гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);
б) із закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я (імені), плем’я (племені).
Поділ на групи
Іменники I відміни поділяються на три групи: тверду м’яку та мішану.
1. Тверда група
До твердої групи належать іменники жін. роду із закінченням -а (крім тих, основа яких закінчується на шиплячий приголосний): жінка, машина, перемога, сівба, фабрика, а також іменники спільного роду (чол. і жін.) із цим же закінченням: голова, дружина, каліка, недоріка, непосида, сирота, староста та чол. роду (назви осіб): Микита, Микола, Сава тощо.
2. М’яка група
До м’якої групи належать іменники жін. роду із закінченням -я: буря, друкарня, земля, надія, пісня, робітниця, сім’я; іменники спільного роду з цим же закінченням: суддя, убивця тощо та іменник чол. роду Ілля.
3. Мішана група
До мішаної групи належать іменники жін. роду із закінченням -а та з основою на шиплячий приголосний: вежа, гуща, їжа, каша, круча, межа, площа, тиша, а також іменники спільного роду із закінченням -а та з основою на шиплячий приголосний: лівша, міхоноша; іменник чол. роду вельможа.
ЗРАЗКИ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ
Перша відміна
Тверда група
|
М’яка група
|
Однина
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
Кл.
|
фабрик-а
фабрик-и
фабриц-і
фабрик-у
фабрик-ою
...фабриц-і
фабрик-о
|
робітниц-я
робітниц-і
робітниц-і
робітниц-ю
робітниц-ею
...робітниц-і
робітниц-е
|
наді-я
наді-ї
наді-ї
наді-ю
наді-єю
...наді-ї
наді-є
|
Множина
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
Кл.
|
фабрик-и
фабрик
фабрик-ам
фабрик-и
фабрик-ами
...фабрик-ах
фабрик-и
|
робітниц-і
робітниць
робітниц-ям
робітниць
робітниц-ями
...робітниц-ях
робітниц-і
|
наді-ї
надій
наді-ям
наді-ї
наді-ями
...наді-ях
наді-ї
|
Мішана група
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
Кл.
|
Однина
площ-а
площ-і
площ-і
площ-у
площ-ею
...площ-і
площ-е
|
Множина
площ-і
площ
площ-ам
площ-і
площ-ами
...площ-ах
площ-і
|
УВАГИ ДО ПРАВОПИСУ ОКРЕМИХ ВІДМІНКІВ
І відміна
А. Однина
Родовий відмінок
1. У родовому відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -и, -і, -ї.
а) И мають іменники твердої групи: книжки, машини, перемоги, родини, фабрики.
б) І (після голосного та апострофа — ї) мають іменники першої відміни м’якої та мішаної груп: бурі, мрії, надії, праці, робітниці, сім’ї; кручі, межі, площі, тиші.
Примітка. Форми родового відмінка однини та називного множини нерідко розрізняються наголосами; пор.: дочки — дочки, землі — землі, книжки — книжки, межі — межі, сестри — сестри, сім’ї — сім’ї.
Давальний відмінок
2. У давальному відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -і, після голосного та апострофа — -ї: книжці, машині, перемозі, фабриці; бурі, надії, робітниці, сім’ї, статті; кручі, межі, площі, тиші.
Знахідний відмінок
3. У знахідному відмінку однини іменники першої відміни твердої та мішаної груп мають закінчення -у, м’якої — -ю: книжку, машину, перемогу, фабрику; кручу, межу, площу, тишу; бурю, надію, робітницю, сім’ю, статтю.
Орудний відмінок
4. В орудному відмінку однини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -ою, м’якої та мішаної груп — -ею, після голосного та апострофа — -єю: книжкою, машиною, перемогою, фабрикою; бурею, надією, робітницею, сім’єю, статтею; кручею, межею, площею, тишею.
Місцевий відмінок
5. У місцевому відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -і, після голосного та апострофа — -ї: на книжці, на машині, у перемозі, на фабриці; у бурі, у надії, при робітниці, у сім’ї, у статті; на кручі, на межі, на площі, у тиші.
Примітка. Перед закінченням -і в давальному та місцевому відмінках приголосні г, к, х переходять відповідно в з, ц, с: нога — нозі, рука — руці, муха — мусі.
Кличний відмінок
6. У кличному відмінку однини іменників першої відміни вживаються закінчення -о, -е, -є, -ю.
а) О мають іменники твердої групи: дружино, Ганно, книжко, Михайлівно, перемого, сестро.
б) Е мають іменники м’якої та мішаної груп, є — іменники м’якої групи після голосного та апострофа: воле, земле, Катре, робітнице; душе, круче; Маріє, мріє, сім’є, Соломіє, а також Ілле.
в) Ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи: бабусю, Галю, доню, матусю, тітусю.
Примітка. У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Ганно Іванівно, Маріє Василівно.
Б. Множина
Називний відмінок
1. У називному відмінку множини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -и, м’якої та мішаної груп — -і, після голосного та апострофа — -ї: книжки, машини, перемоги, фабрики; бурі, надії, робітниці, статті, сім’ї; кручі, межі, миші, площі; також іменники чол. і спільного роду: старости (і з іншим значенням старости), судді, сироти.
Родовий відмінок
2. У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів.
а) Нульове закінчення мають іменники твердої, м’якої та мішаної груп: баб (і бабів), верст (від верста — давня міра відстані), верств (від верства — шар) і верстов (від верства — давня міра відстані), вигід (від вигода) і вигод (від вигода), губ (і губів), доріг, машин, назв, свобод, фабрик, шкіл; бур, долонь, легень (і легенів), надій, робітниць; круч, меж, площ.
б) Кілька іменників жін. роду закінчуються на -ей: мишей, свиней, сімей, статей (від стаття) та ін.
в) Закінчення -ів мають деякі іменники чол. роду: суддів, старостів, окремі іменники жін. роду (див. вище п. а), а також прізвища: Журбів, Чупринків і т. ін.
Примітка 1. В іменниках, які мають у називному відмінку однини перед закінченням сполучення двох приголосних, у родовому відмінку множини між ними з’являється о або е.
О з’являється в тих іменниках, які мають після приголосного основи суфікс -к: дочок, книжок, кульок, мисок і т. ін., а також в іменниках гра (мн. ігри), кухня, поверхня, сосна, сукня: ігор, кухонь, поверхонь, сосон (і сосен), суконь. В інших іменниках з’являється е (є): боєнь, воєн (і війн), домен, копалень, лазень, мітел, шабель.
Вставних звуків, як правило, не буває в іменниках іншомовного походження: арф, догм, пальм, шайб; тільки в іменниках на -к(а) за аналогією до відповідних українських з’являється о: арка — арок, марка — марок.
Примітка 2. В іменниках іншомовного походження з подвоєними приголосними в родовому відмінку множини це подвоєння зберігається: бонн (від бонна), булл (від булла), ванн (від ванна), вілл (від вілла), панн (від панна).
Давальний відмінок
3. У давальному відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ам, -ям.
а) Закінчення -ам мають іменники твердої та мішаної груп: книжкам, машинам, фабрикам; кручам, межам, площам.
б) Закінчення -ям мають іменники м’якої групи: бурям, надіям, робітницям, сім’ям, статтям.
Знахідний відмінок
4. У знахідному відмінку множини іменники першої відміни мають форму, однакову з формою називного або родового відмінка множини, причому:
а) іменники — назви осіб та істот мають форму, однакову з формою родового відмінка множини: ведмедиць, вовчиць, листонош, молодиць, робітниць, українок.
Примітка. Іменники — назви деяких свійських тварин уживаються також у формі, однаковій із формою називного відмінка: гнати овець (і вівці), пасти корів (і корови), годувати свиней (і свині);
б) іменники, що не означають істот, уживаються у формі, однаковій із формою називного відмінка множини: книжки, машини, фабрики; вулиці, друкарні, мрії, сім’ї; кручі, межі, площі.
Орудний відмінок
5. В орудному відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ами, -ями, -ми.
а) Закінчення -ами мають іменники твердої та мішаної груп: книжками, машинами, фабриками; кручами, межами, площами.
б) Закінчення -ями мають іменники м’якої групи: вулицями, друкарнями, мріями, робітницями, сім’ями, статтями.
в) Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями) мають лише поодинокі іменники: ворітьми (і воротами), курми, слізьми (і сльозами), свиньми (і свинями).
Місцевий відмінок
6. У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ах для твердої та мішаної груп і -ях — для м’якої групи: у книжках, на машинах; на кручах, на межах; у статтях, у сім’ях.
Кличний відмінок
7. У кличному відмінку множини іменники першої відміни мають форму, однакову з називним: баби, дочки, жінки, робітниці.
1. З’ясуйте, які серед поданих іменників можуть вживатися і в однині, і в множині. Поставте їх у форму орудного відмінка.
Птаство, канікули, межа, депо, мрія, доля, молоко, терези, груша, боротьба, вежа, задача.
2. Дайте письмові відповіді на запитання, використовуючи слова, що в дужках.
1. З ким ви подорожували улітку? (Мама, сестра, подруга, бабуся)
2. Чим ви їхали? (Автомашина, залізниця)
3. Чим харчувались у дорозі? (Шинка, ковбаса)
4. З чим ви ознайомились під час подорожі? (Історія краю)
3. Знайдіть у кожній із поданих груп слово, що має неправильне відмінкове закінчення.
1. Книжкою, яблунею, трояндою, надією, кашою.
2. Атому, водню, азоту, льоду, меду.
3. Грошей, людей, дверей, граблей, сіней.
4. Галченяти. гусяти, курчати, дитяти, тигреняти.
5. Віталію, місяцю, ясеню, Грицю, орлю.
4. Виконайте тестові завдання.
1. До першої відміни належать усі іменники варіанта:
А ясла, кума, площа, межа;
Б староста, хлоп’я, вулиця, кузня;
В сестра, воєвода, суддя, верба;
Г кенгуреня, душа, дорога, ріка;
Д жага, Лука, мати, миля.
2. Помилку допущено в слові:
А кручою;
Б шахтарем;
В вишнею;
Г мрякою;
Д мрією.
3. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А ваза, речовина, кислота;
Б тиша, свобода, глибина;
В калина, малеча, посада;
Г мелодія, береза, справа;
Д спальня, Європа, буква.
4. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А їдальня, повага, легенда;
Б Ольга, родина, волоцюга;
В геологія, дитина, дорога;
Г держава, груша, розлука;
Д мережа, горошина, карта.
5. Закінчення -еюу формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А стаття, мама, земля;
Б круча, каша, площа;
В надія, воля, миля;
Г доня, дочка, доля;
Д куля, вежа, стежка.
6. Закінчення -єю у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А фантазія, місія, арія;
Б вежа, сторожа, артилерія;
В автономія, алегорія, бабуся;
Г анатомія, фізіологія, Маруся;
Д зозуля, мрія, душа.
Комментариев нет:
Отправить комментарий