Тема: Правопис прислівників
Прислівник -
це повнозначна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану чи ознаку
якості або предмета
Прислівник у реченні пов’язується з дієсловом, виконуючи
роль обставини дії:
наприклад,
“Державний службовець повинен:
- сумлінно виконувати свої службові обов’язки;
-
шанобливо ставитися до
громадян, керівників і
співробітників, дотримува-тися високої
культури спілкування;
-
не допускати дій і вчинків,
які можуть зашкодити інтересам державної служ-би або негативно вплинути на репутацію державного службовця” (Закон України про державну службу // Відом. Верховної Ради. - 1993. - № 5. - Ст. 5. - Розд. 1).
Прислівник
може також пов’язуватися з прикметником, дієприкметником або іншим прислівником,
слугуючи для вираження ознаки якості у ролі обставини міри,
ступеня: Наприклад,
“Ніхто не
може бути свавільно позбавлений життя”
(Конституція
України. - Ст. 27).
Рідше прислівник входить у зв’язок
з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення. Менш типовою для частини
прислівників є роль присудка
в односкладному
реченні.
Правопис
прислівників
Спосіб
|
|
|
|
напи-
|
|
Правила
|
Приклади
|
сання
|
|
|
|
Разом
|
Разом
пишуться прислівники:
|
|
|
|
1)
|
утворені
від іменника, числівника,
|
у(в)вечері,
востаннє, втроє,
|
|
займенника,
прислівника у поєднанні з
|
внічию
|
|
|
прийменником;
|
|
|
|
2)
|
утворені
за допомогою префіксів
|
зараз,
заміж, набік, униз
|
|
прийменникового
походження;
|
|
|
|
3)
|
мають
префікси прийменникового похо-
|
знизу,
вгорі, напевно, втретє,
|
|
дження
і суфікси -о, -е(-є); -и, -ки; -у(-ю),
-
|
насправжки,
безвісти
|
|
|
а, -я; -і;
|
|
|
|
4)
|
утворені
за допомогою злиття основ;
|
мимохідь,
горілиць, босоніж
|
|
|
|
мимоволі,
насамперед, повсякчас
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Не з
|
Не з
прислівниками на -о, -е пишеться
|
|
|
|
||
прислів-
|
разом:
|
|
|
|
|
|
никами
|
1) якщо
не є префіксом, за допомогою
|
|
байдуже
- небайдуже, далеко -
|
|||
|
|
|||||
|
якого
утворюється нове слово з
|
|
недалеко,
вдоволено -
|
|||
|
протилежним
лексичним значенням;
|
|
невдоволено
|
|||
|
2) якщо
прислівник без не не вживається
|
|
невгамовно,
невилазно,
|
|||
|
(не з частиною кореня).
|
|
|
|||
|
Не є часткою і пишеться з
прислівниками на
|
|
невпізнанно,
невпинно
|
|||
|
|
|
|
|||
|
-о,-е окремо:
|
|
|
|
|
|
|
1) коли не заперечує
лексичне значення слова,
|
|
не
бездарно, а талановито,
|
|||
|
що
протиставляється в реченнііншомуслову;
|
|
||||
|
2) коли
прислівник виступає в реченні
|
|
не
глибоко, а мілко
|
|||
|
присудком
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Ні з
|
Ні у
прислівниках, як правило, є префіксом і
|
|
нітрохи, нізвідки, нізащо
|
|||
прислів-
|
тому
пишеться разом.
|
|
|
|
|
|
никами
|
У ролі
частки ні виступає у
фразеологічних
|
|
ні туди
ні сюди, ні так ні сяк
|
|||
|
|
|||||
|
зворотах
|
|
|
|
|
|
Букви и,
|
Буква и пишеться в кінці
прислівників після
|
|
почасти, догори, восени
|
|||
і в кінці
|
букв,
що позначають тверді приголосні, а
|
|
в
цілості, вгорі, іззовні
|
|||
прислів-
|
буква і - після букв, що позначають м’які
|
|
|
|
||
ників
|
або пом’якшені
приголосні.
|
|
|
|
||
|
Завжди
пишемо и:
|
|
|
|
|
|
|
а) у
кінці прислівників після г, к, х;
|
|
навкруги,
навтіки, верхи
|
|||
|
б) у
кінці прислівників з префіксом по-
|
|
по-китайськи
|
|||
|
|
|
|
|
||
Російський
варіант
|
|
Суржиковий варіант
|
|
Український варіант
|
||
в дальнейшем
|
|
в дальнішому
|
|
надалі
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий