Група ОТН - 8 Українська література (урок 2)

Тема: П. Тичина. Збірка "Сонячні кларнети". Поезія "Арфами, арфами", "О панно Інно...", "Ви знаєте, як липа шелестить"


Вірш ‹Ви знаете, як липа шелестить...› (l9ll)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид яірики: інтимна.
Мровідний жояtвв: світле й радісне почуття кохання весняної ночі.
Віршовий розмір: ям6.
Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляе поет, щоб передати в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, ii замріяність, глибоке почуття.
Риторичні запитання й оклики, звернені до читача, ніби зближують його з поезією. Романтичний нічний весняний пейзаж, звукові й слухові образи емоційно наснажують цей ліричний вірш.

Вірш ‹Арфамн, арфамн...› (1914)

(Із збірки «Соняшні кларнети»)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: пейзажна
     Провідний мотив: гімн весні як символу любові, життя й натхнення.
    Літературознавці про твір: «Арфами, арфами...» — ніби рука музиканта двічі плавно торкнулась струн, i вони обізвались далеким, тремтливим, ледь чутним звучанням.
Bipш наповнений урочистою, весняною мелодіею, наснажений оптимістичним пафосом, передчуттям радості від зустрічі з весною й очікуванням змін у суспільстві. "Емоційність настрою" забезпечусться самобутнім ритмічним ладом, вишуканістіо строфічної будови, яскравою метафоричністю, «дзвоном» асонансів й алітерацій»
Перша книжка поезій Павла Тичини з незвичайною назвою «Сонячні кларнети» (тоді писалося «Соняшні») вийшла друком у 1918 р. 
 Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від латинського слова clavus, що означає ясний. Так названо інструмент за його звук — чистий, ясний, бадьорий. 
 Сонячні кларнети — музика сонця, а сонце — джерело всього живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки цей незвичайний образ-символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. 
Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії всесвіту. «Сонячні кларнети» — збірка Тичини, яка стала епохальною книжкою поезій, про яку заговорила вся літературна Європа. Василь Стус у книжці «Феномен доби» пише, що «компліменти були великі». У віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися дві музи — Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. До збірки Павло Тичина включив 44 найкращі свої твори, поєднані між собою змістом і стилем. «Сонячні кларнети» поділяються на три тематичні групи. 
 До першої належить лірика з пейзажними і любовними мотивами. Це музичні, граційні, живописні вірші (відомі вже нам) «Гаї шумлять», «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків» та такі, які прочитали вперше: «О панна Інно...», «Арфами, арфами...», «Ви знаєте, як липа шелестить» та інші. Поезії вражають красою образів і глибинним розумінням законів природи. Цю групу віршів справді можна назвати «світлою нотою збірки». 
 Друга група — це вірші про народне горе, принесене Першою світовою війною: У них відчувається справжній трагізм; поет майстерно передає найтонші настрої і почуття. Третя група тематично поєднується з другою: Україна і революція («Одчиняйте двері...» та інші). Поет з позицій власного розуміння добра і зла, справедливості й народної моралі осмислює, що несе революція рідному народові. Ці дві групи можемо назвати «скорботними нотами» збірки. 

Вірш О, панно Інно...› (1915)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: інтимна (любовна).
Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням,  поєднана зі світлим спогадом про нього.
Віршовий розмір: ямб.
Лііпературозиавці про вірш. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався одночасно у двох чарівних сестер Полю та Інну доньок чернігівського поета Івана Вороньківського. У його домі часто відбувалися літературні вечори, куди приходив i двадцятилітній семінарист П. Тичина. Особливо запала в серце поетові Поля. Але вона не відповіла взаємністю. Ця нерозділена лкюбов стала одним з найболючіших потрясінь молодої митцевої душі. I ось через якийсь час поет, можливо, побачив на вулиці дівчину, чимось схожу на Інну. Одразу ж у серці завирували спогади, що лягли на папір у відповідних асоціативних образах.
«Я — сам» — відчуття внутрішньої порожнечі після розриву з коханок›. Але як пов’язати з мотивом вірша образи «вікно, сніги»? Вікно, вочевидь, асоціюсться з розлукок›: у вікно дивляться вслід дорогій людині, що іде геть, у вікно виглядаіоть цю людину. Сніги — це холод на душі, смерть. Для характеристики свосї закоханості ліричний герой добирає неологізми, аби підкреслити унікальність свого кохання, його первозданність, несхожість на будь—чиє ще. Чому ж «дитинно»? Бо саме для дитини найбільш характерні наївність, щирість, захват. «Злотоцінно», тобто цінувалася ця любов вище за будь-який скарб. Далі ліричний герой запитує себе, чи була то справжня любов. Проте ланцюжок асоціацій швидко розгортається i манить за собою (відповідь на це запитання буде дана лише останнім словом вірша). Пригадується атмосфера того давнього кохання, воно асоціюсться з красою різнобарв’я, з тонкощами аромату квітучого лугу. А цей уже образ (кохання квітучий луг) підказує висловити думку про неповторність i скороминущість спалаху почуття в такій інакомовній формі.

1.       Павла Тичину називали
А. князем української поезії
Б. український Одіссей
В. український Сократ
Г. Каменяр

2.       Назва першої збірки
"Плуг"
"Сонячні кларнети"
"Вітер з України"
"Замість сонетів і октав"

3.       Юрій Лавріненко назвав творчу манеру письма П. Тичини
А. символізмом
Б. імпресіонізмом
В. модернізмом
Г. кларнетизмом

4.       Перу П.Тичині не належить поезія
"Бажання"
"Одчиняйте двері"
"Арфами, арфами..."
"Пам'яті тридцяти"

5.       До пейзажної лірики належить вірш
"Ви знаєте, як липа шелестить"
"Арфами, арфами..."
"О панно Інно..."
"Одчиняйте двері"

6.       Образи вікно, сніги, небо, очі з поезії

"Арфами, арфами..."
"Пам'яті тридцяти"
"Ви знаєте, як липа шелестить"
"О панно Інно..."

7.       Світле й радісне почуття кохання весняної ночі - провідний мотив поезії
"О панно Інно..."
"Одчиняйте двері"
"Ви знаєте, як липа шелестить"
"Арфами, арфами..."

8.       Дійсні події, що відбулися 29 січня 1918 року, покладено в основу твору
"Ви знаєте, як липа шелестить"
"Одчиняйте двері"
"Пам'яті тридцяти"
"Арфами, арфами..."

9.       Вірш-реквієм - жанр твору

А. "Одчиняйте двері"
Б. "Пам'яті тридцяти"
В. "О панно Інно..."
Г. "Арфами, арфами..."

10.    Укажіть віршовий розмір поезії "О панно Інно..."
О панно Інно, панно Інно!
Я сам. Вікно. Сніги...
Сестру я Вашу так любив -
Дитинно, злотоцінно.

А. чотиристопний хорей
Б. чотиристопний ямб
В. тристопний амфібрахій
Г. тристопний анапест
Д. тристопний дактиль

11.   В уривку є такі художні засоби

Одчинились двері -
Горобина ніч!
Одчинились двері -
Всі шляхи в
крові!

А. риторичне речення, антитеза, метафора
Б. риторичне речення, епітет, метафора
В. риторичне речення, епітет, гіпербола
Г. риторичне речення, епітет, оксиморон

12.   Велику роль у вірші "О панно Інно, панно Інно!" відіграє займенник 
А. я
Б. сам
В. Ви
Г. ти

13.   Дослідники виділяють ... періоди у творчості П. Тичини 
А. два
Б. чотири
В. три

14.   Перший вірш збірки "Сонячні кларнети"
А. "Арффами, арфами..."
Б. "Пам'яті тридцяти"
В. "Не Зевс, не Пан..."
Г. "Пастелі"

15.   Збірка, яку видано після "Сонячних кларнетів"
А. "Плуг"
Б. "Замість сонетів і октав"
В. "Вітер з України"
Г. "Партія веде"

16.   У поезії «Ви знаєте, як липа шелестить…» визначте найточнішу відповідь:
А) змальована картина місячної весняної ночі – з шелестом липи, туманами, місяцем, зорями, соловями.
Б) світ природи і світ людини зображуються як настроєво суголосні паралельні плани.
В) на тлі розкішної ночі, окресленої кількома штрихами, постає образ сплячої коханої.

17.   В уривку з поезії П.Тичини
Ви знаєте, як сплять старі гаї? –
Вони все бачать крізь тумани
Є всі зазначені художні засоби, ОКРІМ
А) метафора Б) епітет В) риторичне запитання Г) порівняння

18. Лексичні засоби, використані П.Тичиною «самодзвонними, златоцінно, ніжнотонними, дитинно» - називаються
А) синоніми
Б) порівняння
В) авторські неологізми
Г) риторичні фігури















Комментариев нет:

Отправить комментарий