Тема: Типи абревіатур
Абревіатура (іт. abbreviatura від лат. abbrevio – «скорочую») –
скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових звуків, назв
початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких утворюється
скорочення.
Типи
абревіатур
Як і кожний клас
лексичних одиниць, абревіатури можна покласифікувати за певними ознаками.
Наведемо нижче деякі приклади класифікації абревіатур.
«Українська
мова. Енциклопедія» подає класифікацію абревіатур за морфемною будовою і за
видом. За морфемною будовою абревіатури поділяють на подільні і неподільні. До
останніх відносять буквені та звукові абревіатури. За видом абревіатури тут
поділяють на літерні або ініціальні (ООН, США, НАН), звукові (внз,
рацс), складові (колгосп) і мішані (морфлот, мопед).
Дуже детальну
класифікацію абревіатур наведено в «Лексиці і фразеології». Тут автори
класифікують їх так:
«1.
Складноскорочені слова, утворені з початкового складу (або початкових складів)
першого компонента й цілого другого компонента
словосполучення, наприклад: технагляд – технічний нагляд.
2.
Складноскорочені слова, утворені з початкових частин двох або кількох
компонентів синтаксичного словосполучення, наприклад: райвиконком – районний виконавчий комітет.
3.
Складноскорочені слова, утворені з початкової частини першого компонента (або
перших компонентів) словосполучення і початкової або кінцевої частин другого
компонента, в якому середню частину пропущено, наприклад: есмінець – ескадрений міноносець, облвійськкомат – обласний військовий комісаріат.
4. Літерні
абревіатури – такі, які утворено з назв початкових букв компонентів
синтаксичного словосполучення, наприклад: НРУ –
Народний рух України.
5. Звукові
абревіатури – такі, які утворено з початкових звуків слів повної назви,
наприклад: рацс –
реєстрація актів цивільного стану, РАТАУ –
радіотелеграфне агентство України.
6. Звукові
абревіатури, складовою частиною яких є звуки і цифри, наприклад: АН-124, ГАЗ 2109.
7.
Складноскорочені слова, утворені з початкової частини першого компонента і
звукової абревіатури інших компонентів синтаксичного словосполучення,
наприклад, райво –
районний відділ освіти.
8.
Складноскорочені слова, утворені з літерної абревіатури кількох перших
компонентів і початкової частини останнього компонента синтаксичного
словосполучення, наприклад, Есхар –
електричне селище Харків.
9.
Складноскорочені слова, утворені з літерних абревіатур першого і третього
компонентів і початкового складу другого компонента синтаксичного
словосполучення, наприклад, ГАПУ –
Головне аптечне управління.
Ця класифікація
дуже детальна. Усі види абревіатур описано надзвичайно чітко. Проте ця
класифікація має і свої недоліки: вона доволі складна у вжитку і не передбачає спеціальних
назв для багатьох видів абревіатур».
Звернемось також
до підручників з лексикології. У підручнику «Сучасна українська літературна
мова» розрізняють три типи абревіатур: складовий, змішаний та ініціальний і
визначають ці три типи так:
«1. Складовий
тип – це складноскорочені слова, утворені усіченням основ кількох слів.
2. Змішаний тип
– це складноскорочені слова, утворені поєднанням усіченої початкової основи
(одного чи двох) з цілим словом. У науковій
літературі до іменників цього типу належать також слова, першою частиною яких
виступають морфеми іншомовного походження авіа-, авто-, фото-, аеро-,
гідро- і подібні, що приєднуються до цілого слова.
3. Ініціальний
тип – це утворення складноскорочених слів від початкових звуків чи букв. Тобто
ініціальний тип автори поділяють на підтипи.
Звуковий підтип
складають слова, утворені поєднанням початкових звуків слів (ноп – наукова
організація праці; ІТА – інформаційне
телеграфне агентство). Особливість слів звукового типу та, що вони читаються як
звичайне слово.
Буквений підтип
складають слова, утворені від назв початкових букв слів (слово вимовляється за
назвами букв), наприклад: МВС – Міністерство
внутрішніх справ (ем-ве-ес); НПУ – Національний
педагогічний університет (ен-пе-у).
Буквено-звуковий
(змішаний) тип – це слова, утворені поєднанням звуків і букв: ДТСААФ
– Добровільне Товариство Сприяння Армії, Авіації і
Флоту (де-те-са-аф).
Ініціальний тип
продуктивний у його перших двох різновидах (звуковий і буквений), змішаний
використовується рідко».
Тобто, у цьому
підручнику існує два змішані типи абревіатур: «складноскорочені слова, утворені
поєднанням усіченої початкової основи (одного чи двох) з цілим словом»
(основний класифікаційний тип) і «слова, утворені поєднанням звуків і букв»
(підтип ініціальних абревіатур).
Тієї самої думки
щодо класифікації абревіатур дотримується і О. Мацько. О. Мацько також доповнює
змішаний тип абревіатурами, які поєднують початкову частину слова з формою
непрямого відмінка: завкафедри –
завідувач кафедри.
Найпоширенішими
в мові є лише два види абревіатур:
1) абреавіатури,
утворені з початкових літер та звуків, що входять до складу багаточленного
найменування, наприклад: ООН (Організація
Об’єднаних Націй), ВАК (Вища
атестаційна комісія) тощо;
2) абревіатури,
утворені складанням частин слів, наприклад: райво, технагляд, автобаза тощо.
Широко використовуються в мові спеціальні абревіатури, поєднані з цифрами: АН-70, АН-124 тощо.
Останні складають переважно технічну номенклатуру – назви серійних моделей
різноманітних апаратів і приладів.
Абревіатури
першого виду називають акронімами. При їх творенні їх свідомо прагнуть
уподібнити за милозвучністю до звичних нескорочених слів мови, інколи ігноруючи
навіть повну омонімію, наприклад: АМУР (автоматична
машина управління і регулювання), КАСКАД (клас
автоматизованих систем комплексного аналізу документів), МАРС (машина
автоматичної реєстрації і сигналізації), бор (батарея
оптичної розвідки). Такі абревіатури легко запам’ятовуються і, завдяки цьому,
легше приживаються в мові й мовленні. Слова цього типу особливо широко вживають
у науковій мові як терміни.
Комментариев нет:
Отправить комментарий