Тема: Література рідного краю. Г. Сковорода - байкар і філософ. Байка "Бджола та шершень". Філософські вчення
Байки Г. Сковороди, безперечно, явище оригінальне і своєрідне в українському письменстві. Вони не тільки завершували давній період у розвитку жанру байки, але й були кроком уперед. У чому ж полягає цей крок? І в тому, що харківськими байками зобов’язане оригінальне сюжетотворення байок на Україні,і в тому, що байкар вивів цей жанр на шлях самостійного розвитку, виділивши її зі складу риторичних творів. Це було явищем прогресивним і відбивало потреби розвитку нових жанрів. Харківські байки становили крок уперед на шляху ствердження і розвитку жанру, несли в собі елементи нового, які могли бути підхоплені наступними байкарями. Одночасно вони відбивали суперечності розвитку Г. Сковороди — письменника і філософа:у 60-х рр. він задумав і написав байки як цикл самостійних творів, а байки 70-х рр. утрачають самостійне значення і перетворюються на додатки моралі, яка фактично стає головною частиною твору.
Байкарська спадщина митця, в якій знайшли яскравий художній вияв основні риси його світогляду, філософські й естетичні принципи, загалом має виразне демократичне спрямування і є однією з важливих сторінок як творчості письменника, такі української літератури минулих віків.
1. Ознайомлення з байкою «Бджола та Шершень».
Тема: роздуми про призначення праці у житті кожної людини
на прикладі діалогу між Бджолою та Шершнем.
Головна думка: возвеличення праці, яка є символом щасливого життя, засудження ледарства, паразитичного способу життя.
Жанр: літературна байка.
Композиція : фабула побудована у формі діалогу та «сила», яка переважає за обсягом фабулу.
Проблематика: людина і суспільство, щастя , смисл життя у «сродній» праці.
Особливості байок Г.Сковороди.
Написані прозою, полемічного характеру, фабула та сила, діалоги, контрасти, пропагує такі філософські погляди, як сродна праця, «філософію серця», любов , дружбу, скромність, працелюбство як найвищі людські чесноти.
2. Запишіть в конспект літературні визначення
Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально- гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до простих і умовних стосунків.)
Основні ознаки байки: алегоричність; сюжетність; повчальність; малий обсяг; наявність двох композиційних частин – фабули (оповідної частини) та моралі (повчальної частини).
Алегорія (від грец. аllegoria: від allios – інакший, agoreo – говорю) – один із видів інакомовлення, вираження абстрактного об'єкта (поняття) через конкретний образ.
Притча — невелике оповідання, яке містить повчання в іноказальній, алегоричній формі, яка є спорідненою з байкою. Але смисл притчі більш значний: вона ілюструє важливу ідею, розкриваючи проблеми моралі, загальнолюдські закони. Притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і почасти використовується з метою прямої настанови читачу у питаннях людської і суспільної поведінки).
3. Дайте відповіді на питання.
Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною?
Що мав на увазі Шершень, звертаючись до Бджоли: «Видно, що ви без пуття закохані в мед»?
У чому вбачає своє призначення Бджола? Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода?
Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу?
Що є мукою для героїні?
Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня?
Чому Бджола — символ мудрої людини?
Які життєві приклади наводить байкар у висновку («силі») твору? Про що вони свідчать?
Чим пояснити те, що людина без діла — карається і страждає?
Що мав на увазі Епікур, зазначаючи про необхідність житии за натурою?
Коли праця для людини є насолодою і задоволенням?
Яке виховне значення має ця байка?
4. Дайте відповідь (Так чи Ні) на запитання
Г. Сковорода народився на Черкащині.
Митець досконало володів латинською, старогрецькою, німецькою, польською мовами.
Після здобуття початкової освіти майбутній філософ багато подорожує.
Згідно із власним заповітом видатного митця на його надмогильному камені висічено: «Світ ловив мене, та не спіймав».
- Митець був звільнений з посади викладача Переяславської колегії через звинувачення у вільнодумстві
У своїй філософії Григорій Савич розмежовував Бога і природу.
У Переяславській колегії Григорій Савич викладав філософію.
Характерною рисою байки Г. Сковороди є відтворення істини.
Останні роки життя Г. Сковорода присвятив служінню Богу.
Суть філософії «сродної праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід діяльності своїх батьків.
Мова Бджоли («Бджола та Шершень») - афористична.
Комментариев нет:
Отправить комментарий