Тема: М. Коцюбинський. Психологічна новела "Intermezzo". Автобіографічна основа
1. Ознайомтися із історією написання новели
Новела «Intermezzo» написана
Коцюбинським у 1908 році. Що означає для Коцюбинського 1908 рік? Важливі
приємні й не дуже події: у Чернігові було створено «Просвіту», яку очолив
Коцюбинський. Культурно-освітня діяльність занепокоїла губернатора і жандармів,
що спричинилозвинувачення в революційній пропаганді. В результаті його
виключають зі складу «Просвіти», що було боляче для митця. Взагалі це був час
реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з раволюціонерами та
бунтівниками. Тюрми переповнилися заарештованими правдошукачами, поліція та
жандарми чинили розправи, а то й самосуди: били, стріляли, вішали. У листі до
М. Чернявського 18 листопада 1905 року
Коцюбинський писав: «Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи те все на
власні очі, і який це вплив мало на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж
було: не можу ані спати, ані їсти. Ледве пишу до Вас.»
Лист до В. Гнатюка: «Взагалі переживаються підлі часи. Суспільність забита,
залякана, втомлена сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться
на мур, що стоїть перед нею».
Вкрай виснажений службовими обов'язками, громадською діяльністю, знесилений
хворобою та переживаннями, пов'язаними з політичними обставинами, Коцюбинський
мріяв про відпочинок. Із листа: «Я втомився душею. Не хочеться бачити людей,
розмовляти з ними, а хочеться скинути з себе хвилю людського бруду, який
непомітно заливає твоє серце, хочеться очиститись і відпочити».
Справжнім подарунком для нього стало гостювання в селі Кононівка у відомого
мецената та друга Євгена Чикаленка, в домі якого письменник провів кілька
тижнів улітку 1908 року. Наслідком цього відпочинку і стало написання твору «Intermezzo».
2. Запишіть подану нижче інформацію в конспекти.
„Intermezzo”– психологічна новела з
жанровими ознаками «поезії в прозі».
Імпресіонізм (франц. impression — враження) —
течія в мистецтві та літературі другої половини XIX — початку XX ст.,
яка основним завданням вважає витончене відтворення вражень, почуттів від
зовнішнього світу.
Intermezzo (з італ. – перепочинок, пауза).
Перерва в творчості, відпочинок.
Риси імпресіонізму :
- заглиблення у внутрішній світ людини;
- відтворення яскравими зоровими і слуховими образами;
- зображення промовистими художніми деталями найтонших змін у настроях і в природі.
Поезія в прозі – невеликий
ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю,
стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту.
Психологізм - (грец. psych — душа; лат. lohos — слово,
вчення) — передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок,
переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками.
Новела – невеликий розповідний
твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням.
Ознаки:
- глибокий психологізм;
- лаконізм;
- несподівана кінцівка.
Психологічна новела – твір,
побудований на глибокому змалюванні психології персонажів.
Жанрова характеристика твору
"Intermezzo" — твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості
самого М. Коцюбинського та й у всій нашій літературі. У ньому немає
розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів, полілогів. Сюжет новели
визначається не звичним для читача подіями, а ритмами свідомості ліричного
героя. На першому плані твору — пейзаж у багатоманітних його виявах: є царство
природи, розкіш барв і велич рідної землі. І все це об’єднує в одно ціле
зболене авторське «я», яке в обіймах природи шукає свого зцілення. Дослідники,
вивчаючи жанрову специфіку твору, відносили його до поезії в прозі — одного з
найважливіших жанрових форм епосу, початки якого вбачають у Біблійних Псалмах.
На слов’янському ґрунті вона існувала в давній українській літературі, зокрема
«Слово о Полку Ігоревім» уважають неперевершеним зразком поеми в прозі. А далі
поезія в прозі знайшла свій розвиток у творчості М. Шашкевича, В. Стефаника, О.
Кобилянської, Лесі Українки, М. Коцюбинського.
Дослідники стверджують, що поезія в прозі була своєрідним протестом проти
канонів віршування, виявом поетичної свободи.
Прозовий твір «Intermezzo» має виразно ліричний характер.
Жанр даного твору - новела. Це різновид оповідання, але для новели
чірактерні особливі ознаки: несподівана кінцівка (в даному творі майже
приреченого ліричного героя повертає до життя природа), глибокий психологізм,
лаконізм. Новела "Intermezzo" особлива. В ній велику роль відіграє
кольористика. За допомогою вдало підібраних барв автор передає дивовижну красу
природи: "Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі.
Вітер набива мені вуха шматками звуків, покошланим шумом. Такий він гарячий,
такий нетерплячий, що аж киплять від нього срібноволосі вівса. Йду далі -
киплять. Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах,
що хочеться сісти на човен і поплисти... Волошки дивляться в небо. Вони хотіли
бути як небо і стали як небо". Коцюбинському вдалося передати постійну
змінність, його динамічність. Також письменник передає найтонші, майже миттєві
порухи психіки героя, його враження, переживання, перепади настрою. Все це
притаманне для такої літературної течії, такого способу зображення дійсності,
як імпресіонізм. У новелі багато прекрасних образів-символів. Вони можуть бути
похмурими, зловісними, а можуть — світлими, але обов'язково вдалими.
Сюжетно-композиційні особливості
Сюжет новели починається стислим повідомленням про те, що ліричний герой
збирається в дорогу: «Лишилось тільки ще спакуватись». Але далі немає ніяких
побутових подробиць, як пакувався. Замість того йдуть філософсько-психологічні
міркування, самоаналіз.
Висловлювання «я утомився», «мене втомили люди», «я не можу бути самотнім».
У цих висловлюваннях можна відзначити думку про залежність окремої особи від
суспільства.
Опинившись на самоті в окремій кімнаті, ліричний герой не може заснути,
йому пригадуються й виразно уявляються трагічні події, що настали після
революційних виступів у час реакції. В обставинах тиші й безлюддя до нього
прийшли тепер жертви терору: «Як вас багато… Це ви, що з вас витекла кров у
маленьку дірку від солдатської кульки… вас завивали у білі мішки, гойдали на
мотузках у повітрі, а потім складали у погано прикриті ями, звідки вас
вигрібали собаки».
Мабуть, оповідач був не тільки свідком, а й діяльним учасником революційних
подій. Смерть своїх однодумців він сприймає як особисте лихо: «…лице моє біле,
як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров», «…вони складали у моє серце, як
до власного сховку, свої надії, гнів і страждання». На ранок оповідач з
бадьорим почуттям оглядає сільське довкілля.
Образ "білих мішків" - це образ повішених, яким перед стратою,
щоб не видно було мук, накидали на голову мішки. Автор не може забути, що
нещасних жертв були тисячі: "Се ви, що з вас витекла кров в маленьку дірку
від солдатської кульки, а се ви... сухі препарати; вас завивали у білі мішки,
гойдали на мотузках в повітрі, а потому складали в погано прикриті ями, звідки
вас вигрібали собаки..." Але душа вже пересичена муками, відбувається
гальмування, письменник не може співстраждати, інакше помре. Проте йому тяжко
бути байдужим. Епізод зі сливами, з позіханням виводить автора з рівноваги. Він
болісно реагує на найменші факти.
Символічною є "залізна рука міста" - потяг, та й саме шумне,
неспокійне місто постає металевим монстром. Зате суто народним образом-символом
є зозуля. Вона пророкує стомленому митцеві ще багато літ щастя, вона вселяє
надію на життя.
Зачитування уривка: «Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені» і
коментар.
Образи зозулі, собак ніби психологізовані, олюднені. Зозуля — «найближча
приятелька», а три білих вівчарки мають індивідуальні людські характери. Це
також і образи-символи.
Зозуля — суто народний образ — символ. Вона пророкує стомленому митцеві ще
багато літ щастя, вселяє надію.
Самозакохана Пава символізує дворянство.
Трепов — жандармерію («Трепов солідний, розважний. Він зовсім солідно,
обдумано наче, перекусить вам горло, і в його сильних ногах, що стануть на ваші
груди, буде багато самоповаги»)
До речі, кличкою цього пса стало прізвище міністра внутрішніх справ
Трепова, який підписав смертні вироки селянам.
«Дурний Оверко» символізує принижене і втомлене селянство, якому досить
дати волю — і воно ні на кого не кинеться.
Центральну частину сюжетної оповіді становлять чотири пейзажі. Але це не
тільки майстерні описи села й поля. Вони розкривають любов ліричного героя до
рідної землі, його художницьку спостережливість, уміння словом, як найтоншим
різцем, передавати життя природи, її звуки, мінливість. А ще кожен пейзажний
фрагмент несе в собі філософський зміст.
3. Виконайте тести на знаяння змісту твору
1. Кому найбільше заздрить герой?
А землі;
Б небу;
В планетам;
Г птахам.
2. Кого ліричний герой називає «найбільшою приятелькою»:
А землю;
Б зозулю;
В Паву;
Г планету.
3. З чим автор порівнює «теплий зцілющий напій», який дарує сонце?
А. з материнським молоком;
Б. з гарячою ранковою кавою;
В. з поглядом коханої;
Г. з теплим дощем.
4. Кого мав на увазі ліричний герой, сказавши наприкінці твору «Ми таки
стрілися»?
А людину;
Б жайворонка;
В сонце;
Г поля.
5. Чого найбільше боявся герой, перебуваючи серед нив?
А приїзду друзів;
Б зустрічі з людським горем;
В залишитися самотнім;
Г що зникне сонце.
6. До кого ліричний герой звертається як до живої істоти:
А до поля;
Б до планет;
В до сонця;
Г до неба.
7. Новела “Intermezzo” М.
Коцюбинського присвячена
А. «Тіням забутих предків»
Б. «Цвітові яблуні»
В. Кононівських полям
Г. Лесі Українці
Д. Дружині
8. Новела “Intermezzo”
А. Житійна
Б. Пригодницька
В. Фантастична
Г. Автобіографічна
Д. Документальна
9. До «мінорних» дійових осіб новели “Intermezzo”
належить (належать)
А. Жайворонки
Б. Залізна рука города
В. Зозуля
Г. Ниви у червні
Д. Сонце
10. Композиційною особливістю новели “Intermezzo” М.
Коцюбинського є
А. Розповідь від третьої особи
Б. Розповідь від першої особи
В. Кульмінація на початку твору
Г. Широкі діалоги
Д. Перебіг подій новели впродовж однієї доби
11. Прочитайте уривок із новели “Intermezzo” М. Коцюбинського
Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже
грає...
Цей епізод твору є
А. Експозицією
Б. Зав’язкою
В. Розвитком дії
Г. Кульмінацією
Д. Роз’язкою
12. Ознакою драматичного твору в новелі “Intermezzo” є
А. Розповідь селянина про п’ять голодних діток
Б. Розгортання дії переважно в одному місці
В. Образ «тисяч чорних ротів»
Г. Перелік дійових осіб на початку твору
Д. Переживання ліричного героя
Комментариев нет:
Отправить комментарий